За підполковницю Вінницького ТЦК внесли заставу у 908 400 грн

Оксану Янчак звільнили з-під варти під особисте зобов’язання. На суді побували журналісти «33-го»

На тлі майже щоденних гострих новин про конфліктні ситуації навколо територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки справа заступниці начальника Вінницького ТЦК та СП викликала широкий суспільний інтерес далеко за межами області.

Зазначимо, що за майже півріччя, протягом якого тривало розслідування, ставлення до вчинку – зловживання службовим становищем (згідно зі звинуваченням ДБР) керівниці відділу мобілізації підполковниці Оксани Янчак розділилося.

І серед працівників Він­ницького ОМ ТЦК не всі вважають визначене судом першої інстанції покарання відповідним до вчинку військової, яка мусить забезпечувати підрозділи ЗСУ придатними до служби кадрами. Особливо тепер, коли ворог перехоплює ініціативу на фронті внаслідок недо­укомплектованості під­роз­ділів ЗСУ. Нагадаю, що Вінницький міський суд 27 березня виніс рішення відсторонити підполковницю від займаної посади та взяти під варту без можливості внесення застави на 60 діб.

Згідно з чинним законодавством, захист Оксани Янчак оскаржив це рішення у Вінницькому апеляційному суді. Слухання відбулося 3 квітня, у форматі онлайн-трансляції, під час повітряної тривоги, проходило у трьох локаціях. Підозрювана перебувала на відеозв’язку із установи виконання покарань.

Військовим, соратникам Оксани Янчак, котрі сподівалися, що їх почують під час розгляду справи, слова не надали. Адвокати також нарікали, що їм не дали можливості оприлюднити всі докази, які можуть вплинути на подальший розгляд справи. До речі, у приватній розмові хлопці з бойових підрозділів не приховували свого обурення утриманням Оксани Янчак під вартою та звинуваченням у порушенні прав громадян. «У нас просто не вистачає нормативної лексики, щоб висловити своє ставлення до цього судилища…» — говорили воїни, котрі заявили, що знають Янчак як відповідальну та справедливу людину.

Що вирішили в апеляції?

Нагадуємо, що Оксану Янчак підозрюють у перевищенні службових повноважень: «Інцидент стався 12 вересня 2024 року. Тоді до ОМ ТЦК звернувся чоловік із чинним бронюванням від мобілізації через роботу на підприємстві критичної інфраструктури, «Облпаливо», 24-річний Станіслав Смольницький.

За даними Державного бюро розслідувань, Янчак, незадоволена його відмовою підписати анкету та самовільно скасувати бронювання, вдарила потерпілого по голові й почала його душити. У кабінеті також перебував її підлеглий, який завдав молодому чоловікові щонайменше трьох ударів у голову та обличчя. Після побиття телефон потер­пілого відібрали. Внаслідок нападу Смольницький отримав забій головного мозку, синці й садна, після чого звернувся із заявою до ДБР».

На цей рахунок адвокат підозрюваної Олександр Бахур зауважив, що потерпілий у вказаному кримінальному провадженні є особою, що потенційно здатна на провокації: «Задля встановлення подальшої істини у цій справі прошу звернути увагу суддів та ЗМІ на наступне. По-перше, ДБР, як орган слідст­ва, непослідовно дотримується своєї позиції по цій події. Так, зокрема на офіційній сторінці у Фейсбук, Тер­управлінням ДБР у Хмельницькому у дописі від 27.03. 2025 року повідомлялось, що 12 вересня 2024 року до Центру прийшов чоловік, який отримав повістку. Він мав чинне бронювання, оскільки працював на підприємстві критичної інфраструктури.

При цьому сьогодні на цій же сторінці, у новому дописі Теруправління ДБР у Хмельницькому повідомляє, що Вінницький міський суд обрав запобіжний за­хід для посадовиці Він­ницького ОМ ТЦК та її спільника, які жорстоко побили громадянина. Інцидент стався у вересні, коли потерпілий, який працював на підприємстві критичної інфраструктури та мав чинне бронювання, звернувся до установи для оновлення своїх даних. Тобто, з цього виходить, що потерпілий вже був у ТЦК та СП не за повісткою, а нібито самостійно звернувся до установи для оновлення своїх даних. Зауважу, будучи заброньованим у 24 роки.

Тобто, чомусь інформація для учасників кримінального провадження та суспільства різниться і може формувати однобоке уявлення та розуміння». До того ж у суді повідомили, що підозрюваний проводив зйомку території ТЦК та СП і цим провокував працівників установи на різкі дії. Тому у нього вилучили телефон.

Крім того, захист підозрюваної нагадав, що підполковниця самотужки виховує малолітнього сина. Дитина наразі змушена перебувати у родичів у іншому місті і позбавлена доступу до отримання якісної освіти та материнської уваги.

Після другої наради колегія суддів, яку очолювала головуюча Світлана Мішеніна, винесла остаточне рішення на скаргу сторони захисту Янчак і оголосила про зміну запобіжного заходу. Враховуючи тяжкість обвинувачення безальтернативне тримання під вартою змінено на арешт із можливістю внесення застави у 908 400 гривень (300 неоподатковуваних мінімумів).

Як відомо, звільнення під заставу передбачає внесення коштів на депозитний рахунок суду. Після цього суд видає довідку, яка разом із відповідним запитом стає підставою для звільнення з-під варти. Заставу за Янчак внесли зранку наступного дня. 4 квітня їй дозволили покинути СІЗО під особисте зобов’язання.

Опонент підполковниці незаконно переправляв ухилянтів через кордон?

Після судового за­сідання у приватній розмові адвокат Олександр Бахур розповів про дивний збіг обставин, який став відомим з офі­ційного сайту судової влади України. «Наголошуючи на презумпції невинуватості, хочу повідомити інформацію стосовно потерпілого у цій справі. На згаданому сайті вказується, що він, ймовірно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення по іншій справі. Йдеться про незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Слідчим суддею Овруцького районного суду Житомирської області відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.

Із 6 березня йому заборонено цілодобово залишати своє житло за місцем проживання. Бо, за встановленими обставинами, 5 березня на автошляху «Виступовичі — Житомир» оперативними співробітниками прикордонного загону ДПС було зупинено автівку під керуванням підозрюваного. Визначивши маршрут повз блокпости, підозрюваний перевозив трьох громадян з метою незаконного їхнього переміщення через держ­кордон у напрямку Республіки Білорусь, яка, фактично, є територією Росії. Цікаво, що за свою послугу потерпілий у нашій справі взяв з трьох осіб 16 тисяч грн та 200 євро.

Можна припустити, що там у нього є люди, з якими він контактує і, можливо, навіть отримує вказівки щодо провокацій з метою дискредитації українських державних органів. Адже для чогось він порушував вимогу Овруцького райсуду стосовно домашнього арешту? Задля формування повної картини подій, які відбуваються навколо моєї підзахисної Оксани Янчак, вважаю за необхідне про це зазначити».

Звідки у підполковниці такі гроші на заставу?

Військові побратими Оксани Янчак кажуть, що готові у будь-якому суді підтримати колегу. І вже допомогли їй грошима на внесення застави. Бо хлопці добре розуміють: якщо Україна не захистить себе зараз, то у наші домівки прийдуть окупанти, які ненавидять нас. Вони змусять українців воювати вже у своїй армії і за свої цілі. Це завжди закінчувалося величезними національними трагедіями. Тому завдання суспільства зараз таке: всіма силами підтримати армію і разом перемогти окупанта.

Напевно, коментарі під публікаціями стосовно інциденту у Вінницькому ОМ ТЦК та СП вже можна рахувати сотнями. Вони різні. Хтось категорично за покарання по максимуму.

А інші вважають, що в цій ситуації «ухилянти» судять відповідальних військовослужбовців. Але переважна більшість вважає: якщо ДБР знайшло порушення у роботі заступниці начальника Вінницького ТЦК і класифікує його як зловживання службовим становищем, а захист має докази, що пояснюють дії підозрюваних, то суд має ухвалити справедливе рішення. А для цього потрібно дуже прискіпливо вникнути у суть справи, зважити на особливий час і відповідальність та вклад кожного державного службовця і кожного громадянина у підтримку армії.

Адже очевидно, що черг до ТЦК не спостерігається. Тим часом мобілізація триває. І комусь все одно доведеться робити цю надзвичайно важку роботу. Але суспільство вимагає, щоб репутація відповідального за долі тисяч чоловіків та жінок, яких забирають під ворожі кулі, була бездоганною. Закон має бути однаковим для всіх.

Анатолій Жучинський