Поблизу села Самгородок, що біля Козятина, на початку ХХ століття знаходився маєток Софіївка, який звів меценат Юзеф Полховський. Палац мав власний комплекс споруд та господарство, де на рівні з кіньми та волами використовували верблюдів.
Статтю про маєток відшукав у квітневому номері журналу за 1914 рік Wieś Ilustrowana дослідник Вадим Постернак.
У матеріалі йдеться, що маєток після смерті Юзефа Ребіндера, через кілька років перейшов до його дітей. Серед них кількасот моргів (застаріла міра земельної площі становив близько 0,56–0,66 гектара – ред.) родючої землі стало власністю Марії Полховської. Вказано, що це були землі, віддалені від красивої резиденції, без будь-якої забудови, майже цілком у користуванні селян-орендарів. Чоловік пані Полховської, меценат Юзеф Полховський, залишивши батьківський маєток у Гродненській губернії (колишня адміністративна одиниця у складі Російської імперії, яка утворилася після третього поділу Речі Посполитої – ред), обійняв урядову посаду в Київській губернії. Але переїхав разом дружиною та дітьми на місце отриманої спадщини.
"Пан Полховський з властивою йому енергією взявся до створення нового господарства. І от серед безлюдного поля, де колись гніздилися зграї диких качок і журавлів, на мочарах та заростях, виріс гарний двір із чудово збудованими мурованими будівлями, з електричним освітленням, водогоном, каналізацією, кам’яними ставами й доглянутим промисловим садом на тридцять моргів, який і досі розширюється. Тут з’явилося все: чудовий птахівник, велика пасіка, найкращі машини й знаряддя — словом, усе, що Європа має найновішого. Так, Європа — або навіть Америка — могла б позаздрити швидкості, з якою все це тут постало. Азію ж нагадують хіба що двогорбі верблюди, привезені з-під Ашхабаду, яких використовують для польових робіт нарівні з кіньми й волами — і справляються вони з цим чудово. Варто оглянути сам житловий дім у Cофіївці, зведений у готичному стилі. Важко повірити, що цей охайний палацик був збудований за власними кресленнями власника, а не архітектора-фахівця", – йдеться у статті.
Автор статті пояснює любов власника нового маєтку до верблюдів подорожжю Китаєм і Монголією. Свого часу він здолав кілька тисяч верст верхи та возами у найважчих умовах.
Біля двору постійно мешкало тридцять родин, для яких зводили помешкання. У мурованих казармах розміщувалися тридцяти парубків та сорок дівчат-служниць.
З навколишніх болот, які колись вважалися непридатними, почали видобувати торф, а місця потім перетворювали на рибні ставки. Описувач захоплюється зусиллями власника та додає, що "попри сивину й, може, трохи передчасний вік, він радше починає, ніж завершує свою працю".
У березні 2025 року спільнота Україна Інкогніта здійснила експедицію до Самгородока, де натрапили на залишки палацу Ребіндер. У його обрисах можна розгледіти спільні риси зі світлинами маєтку збудованого Юзефом Полховським.
"Ребіндери збудували у Самгородку, костел, лікарню, великий паровий млин (нині пустка без вікон і дверей). Звичайно були контори (теж нині стоять порожніми – доживають) і садибний комплекс із палацом. Палац у радянські часи служив лікарняним корпусом – його спаскудили страшною совковою шубою, але якщо включити уяву – можна побачити чудову споруду – там навіть скляні світлові ліхтарі у стелі були. На жаль, і палац стоїть порожнім і повністю розгромленим", – резюмують учасники експедиції.
Нагадаємо, подружжя Ігоря та Олени Рябцевих придбали колишній панський маєток у селі Чагів Оратівської громади Вінницького району. Пара займається реставрацією будівлі та планує оселитися в ній після завершення робіт.
Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast
