Рецидивуючий герпес: причини загострень та методи профілактики

Популярні статті

Рецидивуючий герпес — це форма вірусного захворювання, яка характеризується періодичними загостреннями після першого інфікування. Найчастіше вражає губи, шкіру обличчя, слизову оболонку ротової порожнини. Основною особливістю цієї форми герпесу є здатність вірусу зберігатися в організмі в латентному стані та активізуватись під впливом різних факторів.

Одним із джерел інформації про механізм розвитку інфекції, способи її попередження та підтримувальні засоби виступає https://stomatidine.com.ua/main-menu/gerpes/, де наведено практичні рекомендації з урахуванням особливостей захворювання.

Чому герпес повертається. Фактори, що впливають на частоту рецидивів

Рецидиви герпетичної інфекції пов’язані з активізацією вірусу, який зберігається у нервових гангліях. У періоди зниження імунітету або впливу інших провокуючих факторів вірус починає активно розмножуватися, викликаючи нові висипання.

Найчастіше у пацієнтів виникає герпес на губах, що проявляється у вигляді свербіння, печіння, болю та пухирців. Загострення можуть бути частими або рідкісними, залежно від загального стану здоров’я та умов життя людини.

Причини рецидивів герпесу

Головна причина повторного прояву захворювання — ослаблений імунний захист. Імунна система не в змозі контролювати активність вірусу герпесу, що призводить до реактивації.

Це може бути наслідком:

  • перенесених ГРВІ чи грипу;
  • хронічних захворювань;
  • дефіциту поживних речовин;
  • інтенсивних фізичних навантажень.

Також впливають:

  • Стресові фактори. Психоемоційне перенапруження активує гормони стресу, які, своєю чергою, пригнічують імунні реакції. Регулярні стресові ситуації збільшують частоту рецидивів.
  • Гормональні зміни. Рівень гормонів впливає на чутливість організму до вірусів. Саме тому герпес на губі часто проявляється у жінок у період менструації, вагітності або менопаузи.
  • Фізичні травми. Механічне ушкодження шкіри або слизових оболонок (навіть мікротравми) створює умови для локального зниження захисту й активації вірусу.

Герпес на губах: лікування та методи профілактики

Найефективніший спосіб зменшити частоту рецидивів — підтримка імунітету. Варто звернути увагу на:

  • повноцінне харчування;
  • регулярний сон (не менше 7 годин);
  • фізичну активність;
  • вітамінно-мінеральні комплекси за рекомендацією лікаря.

Контроль над зовнішніми факторами дозволяє зменшити кількість загострень. Серед поширених тригерів:

  • переохолодження або перегрів;
  • надмірна інсоляція (сонячні промені);
  • косметичні процедури на губах чи обличчі.

Якщо з’явилися перші ознаки (свербіж, печіння), необхідно негайно розпочати лікування герпесу. Це дозволяє скоротити тривалість епізоду й зменшити вираженість симптомів. У разі частих рецидивів лікар може призначити курсовий прийом противірусних препаратів. Самостійне застосування засобів неприпустиме — потрібна індивідуальна схема.

Роль Стоматидин у профілактиці ускладнень

Засіб місцевої дії Стоматидин може бути рекомендований як допоміжний елемент комплексної терапії при герпетичних ураженнях ротової порожнини. Він має антисептичні властивості, що знижують ризик вторинного бактеріального інфікування.

У випадках локалізації герпесу в ділянці слизової рота або внутрішнього боку губ, обробка антисептичними засобами допомагає:

  • підтримати гігієну;
  • зменшити вираженість болю;
  • запобігти ускладненням.

Згідно з інформацією, поданою на офіційному сайті Стоматидин, засіб має широкий спектр застосування й може бути частиною симптоматичної терапії при захворюваннях порожнини рота.

Чим лікувати герпес при перших симптомах

Найбільш ефективне — місцеве та системне антивірусне лікування за призначенням лікаря. У домашніх умовах важливо дотримуватися правил гігієни та мінімізувати поширення інфекції. Слід уникати контакту з іншими людьми до повного зникнення висипу.

У разі легких форм, як герпес на губах, лікарі рекомендують:

  • противірусні мазі або гелі;
  • антисептики для порожнини рота;
  • протизапальні полоскання.

Пацієнтам з частими загостреннями варто проконсультуватися з лікарем-інфекціоністом або дерматовенерологом. Регулярне медичне спостереження дозволяє коригувати схеми профілактики та мінімізувати ризик ускладнень.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Медична література:

  1. Whitley R.J., Roizman B. “Herpes simplex viruses.” In: Fields Virology. Lippincott Williams & Wilkins, 2013.
  2. Arduino P.G., Porter S.R. “Herpes Simplex Virus Type 1 infection: overview on relevant clinico-pathological features.” J Oral Pathol Med. 2008.

Українське товариство дерматовенерологів та косметологів. Методичні рекомендації щодо ведення пацієнтів з герпетичними ураженнями шкіри та слизових оболонок.

Про місто