Підслухано в Єрусалимі
Ти позаздрив, що інших хвилює
Кожне слово моє, кожен крок –
Хочеш, я тобі подарую
Мій нецарський терновий вінок?
Ти хотів, щоб заради порядку
Погасили в саду багаття…
Може візьмеш собі на згадку
Пару цв”яхів із мого розп”яття?
Слухай, досить інтриги плести,
Напад помсти мене не бере…
Може, спробуєш трохи пронести
Мій важкий необструганий хрест?
Вибачай, ти не той чоловік,
Що прокинеться якось вранці
І залишиться там навік,
На одній з чотирнадцяти станцій.
Бо лихі твої помисли, куці.
Божа ласка тебе обмине…
І тобі ще не раз гикнуться
30 зрадницьких срібних монет.
P.S.
Надвечір із Голгофської гори
Спадають варіації незримі:
Хтось з кимось так, напевно, говорив
Колись давно в Єрусалимі…
Анатолій Жучинський