1 січня сталася справжня новорічна історія допомоги та людяності. Матір з трьома дітьми не встигала на пересадку в Жмеринці через замінування потягу біля Києва. Залізничники на Вінниччині вирішили затримали відправлення, аби допомогти родині.
Про це повідомляє місцеве видання Жмеринка.city.
Про пережите Аліна написала на своїй сторінці у Facebook. 1 січня вона разом із трьома дітьми прямувала з Києва у Карпати. У Жмеринці планувалася пересадка – часу, здавалося, було достатньо: година і сорок хвилин. Та раптове повідомлення про замінування зруйнувало всі плани.
«Майже дві години ми стояли в полі під Києвом. Частину часу – на вулиці. Я розуміла: на пересадку не встигаю і доведеться ночувати у Жмеринці, де я ніколи раніше не була», – згадує жінка.
У стані стресу вона звернулася до провідниці – без особливої надії на допомогу. Але далі почався ланцюг рішень, який став можливим лише завдяки небайдужості кожного з учасників. Провідниця зв’язалася з начальником поїзда, той – з вокзалом Жмеринки, а далі – з начальником наступного поїзда. Чергова по вокзалу станції Жмеринка разом з начальником поїзда прийняли непросте, але людяне рішення: потяг №38, що прямував до Ужгорода, затримали на 13 хвилин. Разом зі станційними робітниками організували пересадку родини.
«Це вони!» – почула Аліна на пероні, коли працівники вокзалу у жилетах чекали саме на неї і трьох дітей.
Допомогли з валізами, швидко провели до потрібного вагона. Коли провідниця повідомила, що пасажири на місці, поїзд одразу рушив.
«Якби кожен із цих людей не сприйняв мою проблему як свою, цього дива просто не було б, – пише Аліна. – Я побачила, що «Укрзалізниця» – це не щось холодне і залізне. Це – люди. З відповідальністю, командною роботою і великим серцем».
Журналісти місцевого видання розшукали залізничників, які у новорічну ніч стали частиною цього дива – це Олександр Миколайович Трохимець, начальник пасажирського поїзда №351 вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський, Оксана Йосипівна Мазуренко, провідниця пасажирського вагона, а також працівники Жмеринського вокзалу – чергова Світлана Вікторівна Частоколяна та станційні робітники Микола Мохнач і Павло Дідик.
Світлана Частоколяна понад 35 років працює на залізниці й походить з родини залізничників у кількох поколіннях. Вона розповідає, що під час кожного чергування задіяні десятки людей, які мають миттєво реагувати на нестандартні ситуації.
«Війна принесла нові, дуже важкі виклики. Особливо на початку, коли через вокзали евакуювалися сотні людей. Це було страшно, але ми розуміли: від наших дій залежить безпека і долі пасажирів», – говорить вона.
Станційні робітники Микола Мохнач і Павло Дідик додають: у нічні зміни допомагають пасажирам з важким багажем, людям з інвалідністю, пораненим військовим, стежать за порядком і безпекою на вокзалі.
Вокзал, де завжди знайдеться підтримка
Начальниця вокзалу станції Жмеринка Ірина Кисельова зазначає: колектив невеликий, але надзвичайно згуртований, адже рішення, які тут ухвалюють, нерідко стають доленосними. Щодоби через вокзал проходить понад 45 поїздів, у нічний час – більше 30. Це сотні пасажирів, які прямують різними напрямками України та за кордон – до Польщі, Молдови, Румунії.
На вокзалі цілодобово працює пункт незламності: тут можна випити гарячого чаю, підзарядити гаджети, скористатися безкоштовним Wi-Fi. Для родин з дітьми облаштована сучасна дитяча кімната, є кімнати відпочинку та зала очікування з усіма зручностями.
