29 січня в Україні згадують героїв бою під Крутами, який відбувся 1918 року. Проти наступу більшовиків виступив зокрема Студентський полк, що складався з гімназистів, курсантів та їхніх викладачі. Після трагічних подій підрозділ продовжив воювати, а сліди його губляться на Вінниччині.
Про це йдеться у статті заступника директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослава Тинченка для видання Локальна історія.
Кандидат історичних наук проаналізував публікації в українській пресі того часу, аби дізнатися подальшу долю студентського з'єднання, яке після бою відступило від Крутів. Українська преса через рік після бою під Крутами про подій згадувала мало. Важливішою темою в той час була перемога над гетьманом Павлом Скоропадським і його прихильниками.
У київській газеті "Трибуна" 1 лютого 1919 року вийшла публікація під назвою "Гайдамацький кіш (З минулого). Січневі бої 1918 р.". У статті не згадано Крути й Допоміжний студентський курінь січових стрільців, проте у ній фігурує "загін Тимченка". Отаман Федір Тимченко і був тим самим командиром з’єднаних українських сил, що захищали Київ з боку Бахмача, і до складу яких входили 1-а Українська військова школа ім. Б. Хмельницького та Студентський курінь.
Який подальший бойовий шлях спіткав учасників бою під Крутами?
"У тій самій статті газети "Трибуна" вказано, що спочатку "козаки Тимченка" долучились до куреня Чорних гайдамаків, з яким увірвались до охопленого повстанням Києва в ешелонах — крізь залізничний міст (Мається на увазі більшовицьке повстання на заводі Арсенал – ред.). Потім увесь Гайдамацький кіш, включно з учасниками бою під Крутами, воював на Печерську. А під час відступу з Києва 1-а Українська юнацька школа ім. Б. Хмельницького була спільно з чорними гайдамаками, а Допоміжний студентський курінь січових стрільців — з червоними. На ту мить у лавах оборонців України залишалось "до 60 січових стрільців" — студентів і гімназистів. Подальша доля Допоміжного студентського куреня січових стрільців у нашій літературі вже висвітлена досить докладно: незабаром після звільнення Києва він був розформований. Але після приходу до влади Директорії "бренд" Студентського куреня січових стрільців одразу використали у відновленій Армії УНР", – зазначає історик.
Але після приходу до влади Директорії "бренд" Студентського куреня січових стрільців одразу використали у відновленій Армії УНР. Серед інших з’єднань та частин був створений Студентський полк Січових Стрільців.
"Хто до нього входив, яка була чисельність цього формування — достеменно невідомо. Зрозуміло лише, що цей полк створений у пам’ять Допоміжного Студентського куреня Січових Стрільців, і дотичні до нього були ветерани, – йдеться у публікації.
Полк мав організовуватись у складі Окремого загону січових стрільців і приймав участь у подальших боях.
Остання згадка про цей Студентський полк — опублікований у газеті "Республіканські вісті" 8 лютого 1919 року наказ отамана полку Семена Короля, одного з організаторів та керівників Допоміжного Студентського куреня на початку 1918 року. Там йдеться про оголошення запису студентської та учнівської молоді не молодше 18 років. Причому "за інформаціями звертатися до коменданта ст. Жмеринки".
Газета "Республіканські вісті" від 8 лютого 1919 року
"Подальші сліди цього підрозділу губляться. Не виключено, що весь цей час він існував у досить маленькому складі: командира, осавула, канцелярії, і якогось невеличкого гуртка студентів та гімназистів", – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, раніше редакція сайту Vinbazar.com писала про бійців з Вінниччини, які вижили після бою під Крутами.
Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast